Двохповерхова будівля з природного каменю. З середини оздоблена деревом. На першому поверсі розміщена вітальня, на другому спальня, в цоколі кухня, котельна, душ та туалет, є холодильник. Одночасно можна розмістити 8 осіб. Територія біля 6 га огороджена сіткою. Для  невибагливих туристів, які бажають відпочинку ближче до природи без особливого комфорту є можливість поставити палатки або автомобілі. Душ та туалет на вулиці.

Село Зелений Дуб. Опис та коротка історична довідка

            Невелике село Зелений Дуб розташоване на межі Тернопільської та Рівненської областей. Село  є адміністративно-територіальною одиницею Будеражської сільської ради і знаходиться на відстані 18 км від сільської ради, 44 км від районного центру м. Здолбунів, 59 км від обласного центру м. Рівного. Тут чудові краєвиди, Кременецькі гори вражають красою та багатством природи , якої майже не  торкнулася цивілізація.

        Популярна  наступна версія походження назви села. Логічно припусти що назва Зелений Дуб ймовірно основана на назві урочища, назва якого  у свою чергу походить  від величного  дуба, що ріс на краю смуги смерекового або соснового лісу. Вважають, що цей крислатий «богатир» чарував зір мандрівників, не раз ставав місцем тимчасового відпочинку. Можливо назва Зелений Дуб прийшла на зміну попередньої Дуби, бо, мовляв, тут росло кілька дубів, а коли після зрубу залишився лише один «велетень», назву змінили на «Зелений Дуб».

     Місцевість  Зелений Дуб  згадується  уже з доби середньовіччя. Тут знайдено в лісі урну римського періоду, в якій були перепалені кістки людини. Про проживання людей в цих місцях в далекому минулому свідчать  численні знахідки  «кремінного промислу» : старанно оброблені кам’яні сокири-молоти, серпи, наконечники стріл, списів, ножі. Далеке минуле цієї околиці засвідчують також старовинні могильники, зруйновані вали,  знахідки залізної  зброї доби середньовіччя.

       Найдавніші писемні згадки  про Зелений Дуб відносяться до  кінця XVII століття як про  лісове урочище, через яке проходила польова дорога з Мостів до Кутянки через Руську Гуту. На  поземельних  планах, ескізах лісових дач 1780-1803 р. показано Зелений Дуб як урочище-гаївку, а подекуди й хутірець.

        Багато інформації можна знайти вивчаючи старі карти.  Цікава старовинна  військово – топографічна карта Волинської губернії  за 1855-1877 роки (Военно-топографическая карта Волынской губернии 1855-1877 масштаб 3 версты въ дюймѣ) надрукована по рекогносцировці  1867 та 1873 років. На цій карті серед суцільних лісів біля дороги з Руської Гути на Гурби позначено одинокий хутір  Зелений Дуб. Ця дорога проходить в цьому місці і в наш час.  В двохстах метрах  де дорога спускається вниз до Гути  позначено ще один хутір Горох. А в тому місці, де зараз нижняя частина сучасного села Зелений Дуб показано хутір Безадка.  Біля хутора Зелений Дуб  позначено населений пункт з трьох  хат  з назвою Костусинъ.  Крім того в околицях по дорозі з Переморовки на Гурби значиться хутір Завада, на північному сході  хутори Вільхава та Кудри. Навколишні села також невеличкі – Руська Гута 8 дворів, Переморовка  18 дворів, найбільше село Гурби 32 двори. З назв слід згадати урочище Вел. Кудрин на північ від хутора Зелений Дуб.

Село Зелений Дуб на старих картах . Військово-топографічна карта Волинської губернії за 1867- 1873р.р.

        Існують писемні згадки про Зелений Дуб.  В відомій скарзі від  1867 року обвинувачується  польський колоніст Яблонський за самовільний зруб будівельного лісу в урочищі «Под горн близ селения Зеленый Дуб», а в наступному році волосний чиновник Варивон укладає донесення на новоприбулих колоністів, котрі у «слободке Зеленый Дуб» привласнили 50 десятин чагарникових державних земель і 6 десятин панського лісу (одна десятина =1,0925 га) .

     Вже у  1887 році в Зеленому Дубі було 17 дворів, 130 мешканців. За тодішнім поземельним планом, сільце мало одну вуличку, простягнуту від заходу на схід, просторі лісові масиви.

Село Зелений Дуб на старих картах . Військово-топографічна карта Волинської губернії за 1913 рік.

      Село швидко розбудовується. На тій же  військово – топографічній карті Волинської губернії  пізнішого видання 1913 року перед  Першою світовою війною поселення Зелений Дуб позначено як село  з 19 дворів, одна вуличка якого тягнеться з півночі на південь і декілька будинків на схід, під горою також є забудова декількох хат. Ця вуличка існує і нині , на перехресті викопаний колодязь.  Судячи з карти ліс в околицях села уже був вирубаний.

       Проф. Олександер Цинкаловський в книзі «Стара Волинь і Волинське Полісся» дає  таку довідку відносно села до 1914 року:   "ЗЕЛЕНИЙ ДУБ, уроч., Лубенський пов., Будеражська вол., 19 км. від Дубна. В 1887 р. було там 17 домів, 130 жителів. В лісі знайдено урну з покривою, в якій були перепалені кістки людини (Римський період). (А. Цинкаловський. Матеріяли до праісторії Волині, Варшава, 1961)." 

Село Зелений Дуб на старих картах . Польська карта масштабу 1:100000 за 1922 рік

       На польській мапі з 1922 року видно, що село   Зелений Дуб розширюється. Забудовується вуличка в східному напрямку до нинішньої ферми, та з’являються декілька хуторів на північ від села. Всього в селі 29 дворів. Багато лісу в околицях вирубано та перетворено в сільськогосподарські угіддя.  Територія в околицях села активно заселяється. Перед  Другою світовою війною  половина жителів села були поляками, друга половина  - українці.На північ від села розбудовуються польські  села Камикі (Kamyki) , Кудрин (Kudryń), Хинівка (Chiniówka), Будки (Budki), Грабовець (Grabowiec) . Під час війни та в повоєнний час ці села були знищені.  Воєнне лихоліття не оминуло і село Зелений Дуб. 3 липня 1943року в селі  трагічно загинули 67 (за іншими даними 55) поляків. На місці трагедії біля старого  магазину встановлено пам’ятний знак.

Село Зелений Дуб на старих картах . Карта радянського генштабу масштабу 1:100000 за 1984 рік

     На карті радянського генштабу станом на 1984 рік село займає практично сучасну територію. Забудована нижня частина села під горою. Населення 390 чоловік. Польські села і хутори  зникли з карти та заросли лісом. В селі за радянських часів діяло відділення колгоспу з пунктом сортування картоплі, сушаркою хмелю, олійнею, електричним млином. На фермі утримували біля тисячі голів овець. На початку 90-их років господарство було розпайоване та занепало. Частину приміщень селяни розібрали на будівельні матеріали та на дрова. Частково вціліли лише приміщення старої та недобудованої нової кошари. Майже два десятиліття господарство не працювало. Від повної руйнації ферму врятувала приватизація в 2008 році. Зараз територія огороджена. Кошари відремонтовані та використовуються за призначенням. В приміщенні млина створена садиба з усіма зручностями.

     На полях біля села в радянські часи вирощували картоплю, на піщаних ґрунтах вона тут гарно родила. Всі сільгоспугіддя розпайовані. Правда селяни використовують лише городи біля  своїх осель. Паї поза селом  уже два десятиліття  не обробляються. В кращому випадку використовуються як пасовище і заросли двох-  а подекуди і трьох- метровими соснами. Природа намагається повернути  все в попередній стан.

     В сучасному селі Зелений Дуб  рахується 70 дворів та 83 жителі. Село займає територію  86,2 га. Основною структурно-планувальною одиницею населеного пункту є вулиці з одно-та двох-сторонньою забудовою  садибного типу .

      В селі Зелений Дуб є клуб, фельдшерсько-акушерський пункт,  ферма і садиба Зелений Дуб ПП Кардаш, на якій вирощують  овець романівської породи. Найближчий магазин в с. Андрушівка або с. Руська Гута.

      Село має хороші умови  для розвитку зеленого туризму. З садиби Зелений Дуб можна здійснювати захоплюючі одноденні пішохідні та велосипедні походи. Мальовничі заповідні лісові масиви на захід та північний схід від села відносяться до  Національного природного парку "Дермансько-Острозький". Парк  займає частину Малого Полісся, Кременецьких гір та Мізоцький кряж. Розмаїття  та оригінальність мальовничих ландшафтів, унікальний рослинний   та тваринний світ робить його  особливою територією України. Це унікальне місце в країні не лише з природничої  точки зору, це також своєрідний історико-культурний заповідник держави. Тут знаходяться визначні пам'ятки історії та архітектури національного і європейського значення. Цей край є свідком національно-визвольних змагань українського народу за свою свободу і незалежність.

       Доїхати до села можна маршрутним автобусом Рівне – Зелений Дуб , який їде  через Здолбунів, Мізоч, Будераж, Мости.

Література

1. Зелений Дуб // Пура Я. О. Край наш у назвах / Я. О. Пура ; Рівнен. ін-т слов’янознавства. – Рівне, 1997. – Ч. 3. – С. 107-108.

2. Проф. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) , Том перший. Накладом Товариства "Волинь" ,ВІННІПЕГ - 1984 - КАНАДА.

3. Південна Здолбунівщина (історико-культурний нарис) / А. А. Жив’юк, М. І. Ужвін, Ф. О. Єфімчук, О. К. Шелест, ігуменя Вероніка (Зощук) // Дермансько-мостівський регіональний ландшафтний парк: проблеми становлення : матеріали наук.-практ. Семінару (22-23 берез. 2001 р., м. Здолбунів / наук. ред. : Т. Л. Андрієнко, Ю. М. Грищенко. – К. : Карбон, 2001. – С. 41.